ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ПТАХІВНИЦТВА

Тести

1. Біологічні особливості птиці:

багатоплідність, скороспілість, інтер’єр

скороспілість, висока температура тіла, екстер’єр

низька температура тіла, линька, інтер’єр, скороспілість

багатоплідність, скороспілість, висока температура тіла, розвиток мбріона поза тілом матері, всеїдна, щорічна линька, квоктання +

Л-1, с.14–15

2. Від  курки спеціалізованої яєчної породи за рік можна одержати курчат:

100

понад 120 +

80

90

Л-1, с.14

3. Як впливає квоктання на несучість курей?

несучість підвищується

несучість не змінюється

несучість знижується  +

несучість коливається протягом періоду квоктання

Л-1, с.14–15

4. Тип конституції, бажаний для птиці яєчного напряму продуктив­ності:

міцна груба

пухка ніжна 

щільна  ніжна +

щільна, груба

Л-1, с.17

5. Методи вивчення екстер’єру птиці:

окомірно, вимірювання статей, розрахунок індексів тілобудови +

термометрія, пальпація, аускультація, вимірювання статей

мікрофотографування,  рентгеноскопія, розрахунок індексів тілобудови

термометрія, мікрофотографування, шляхом огляду, опису статей

Л-1, с.18

6. Основні проміри птиці:

висота спини, глибина тулуба, ширина таза

ширина тулуба, ширина грудей, довжина таза

довжина тулуба, обхват гомілки, стегна

довжина тулуба, обхват тулуба (грудей), глибина тулуба (грудей), ширина таза, довжина кіля, стегна, гомілки, плесни +

Л-1, с.20–24

7. Пухка ніжна конституція характерна для птиці напрямку про­дуктив­­ності:

м’ясного  +

яєчного

м’ясо-яєчного

яєчно-м’ясного

Л-1, с.16

8. Компактність тулуба характеризує індекс:

масивності

збитості +

ейрисомії

довгоногості

Л-1, с.25

9. Відстань між лобковими кістками у курей, які інтенсивно несуться, дорівнює:

близько 1–2 пальцям (3 см)

7 см

близько 3–4-м пальцям (5 см) +

8 см

Л-1, с.25

10. Для визначення віку в півнів можна користуватися такою ознакою:

довжина шпор +

довжина гребеня

висота хвоста

довжина кіля

Л-1, с.30

11. В умовах виробництва розрізняють такі вікові групи птиці:

молодняк, переярки

молодняк, доросла птиця, переярки +

молодняк 6-и місяців, доросла птиця

молодняк 10-и місяців, доросла птиця, переярки

Л-1, с.30

12. Доросла птиця – це:

молодняк до 6-и місяців

птиця, яка досягла статевої зрілості  +

птиця, що перелиняла

переярки

Л-1, с.30

13. Молодняк птиці – це:

птиця, з добового віку до настання статевої зрілості +

самки другого року несучості

птиця, що досягла статевої зрілості

птиця, що перелиняла

Л-1, с.30

14. Самки другого року несучості – це:

молодняк 8-и місяців

пареярки +

однорічки

доросла птиця

Л-1, с.30

15. Вміст газів у повітрі пташників не повинен перевищувати:

аміаку – 10мг/м³, сірководню 3 мг/м³, вуглекислого газу – 0,21%

аміаку – 8мг/м³, сірководню 2 мг/м³, вуглекислого газу – 0,20%

аміаку – 15мг/м³, сірководню 5 мг/м³, вуглекислого газу – 0,25% +

аміаку – 12мг/м³, сірководню 4 мг/м³, вуглекислого газу – 0,22%

Л-1, с.47

16. Птиця, у якої найбільш проявляється інстинкт насиджування:

індички +

кури

качки

гуси

Л-1,с.275

17. Птиця, несучість якої підвищується з віком:

качки

гуси +

кури

індики

Л-1, с.41

18. Вік статевої зрілості – це:

вік самки знесення першого яйця +

вік досягнення піку несучості

вік першого парування птиці

вік забою птиці

Л-1, с.42

19. Вік статевої зрілості у курей настає:

120–180 днів +

80–110 днів

180–220 днів

100 днів

Л-1, с.42

20. Статева зрілість качок настає у віці, днів:

150–200

100–150

180–300 +

80–100

Л-1, с.42

21. Вік статевої зрілості у гусей настає, днів:

170–180

180–190

200–300 +

120–150

Л-1, с.42

22. Несучість перепілок і цесарок у рік становить, шт. яєць:

280–300, 140–200

220–280, 100–140 +

200–210, 200–240

300–350, 200–220

Л-1, с.41

23. За органолептичною оцінкою яєць визначають:

масу яйця, індекс білка, вміст протеїну

індекси форми яйця, товщину шкарлупи

індекси жовтка, вміст вітамінів, форму яйця

стан шкаралупи, розмір і форму яйця, розміщення повітряної камери +

Л-1, с.37–38

24. Несучість на середню несучку визначають так:

+

Л-1, с.43

25. Способи обліку несучості птиці:

зоотехнічний, груповий

масовий, племінний

індивідуальний, груповий  + 

зоотехнічний, масовий

Л-1, с.43

26. Несучість на початкову несучку визначають:

 +

Л-1, с.43

27. Інтенсивність несучості:

  +

Л-1, с.43

28. Цикл несучості курей:

тривалість першого продуктивного періоду

тривалість продуктивного використання птиці

кількість днів, які неслась курка-несучка без перерви +

тривалість першого продуктивного використання птиці

Л-1, с.42

29. Жива маса дорослих страусів становить, кг:

50–80

80–98

190–220

100–180 +

Л-1, с.81

30.  Жива маса дорослих гусей, кг:

6–9 +

3–5

2–4

1,5–2,5

Л-1, с. 44

31.  Жива маса дорослих курей несучих порід, кг:

3–5

6–9

2–4 +

1,5–2,5

Л-1, с.44

32. Енергетична цінність 100 г м’яса гусей становить, ккал.:

369 +

323

294

240

Л-1, с.44

33.  Жива маса індичат при забої, кг:

2,2–2,6

3,6–4,0

6,2 +

2,2

Л-1, с.44

34.  Вік забою курчат-бройлерів, днів:

120

63

49

42 +

Л-1, с.44

35.  Вік забою каченят на м’ясо, днів:

120

63

49 +

42

Л-1, с.44

36. Найкращу перо-пухову сировину отримують з:

качок

гусей +

індиків

страусів

Л-1, с.344

37. За масою, вгодованістю та якістю обробки тушки птиці поділяють на категорії:

І, ІІ, ІІІ

І, ІІ, ІІІ, ІV

І, ІІ +

всі відповіді вірні

Л-1, с.335

38. Породи курей розподіляють на:

яєчні, м’ясні, декоративні, бійцеві, безхвості

яєчні, м’ясо-яєчні, декоративні, голошийки, чубаті

яєчні, м’ясо-яєчні, м’ясні, декоративні спортивні +

яєчні,  яєчно-м’ясні, спортивні, карликові

Л-1, с.49

39. Які є породи курей яєчного напряму продуктивності?

корніш, білий та червоний леггорн

плімутрок, род-айленд, білий та червоний

плімутрок, корніш, червоний леггорн

білий леггорн, род-айленд білий та червоний +

Л-1, с.50–55

40. Визначте м’ясні породи курей:

корніш, плімутрок +

род-айленд, білий леггорн

род-айленд, н’ю-гемпшир

н’ю-гемпшир, білий леггорн

Л-1, с.59–65

41. Кросом називають:

комплекс поєднання спеціалізованих ліній і одержання гібридів +

комплекс зоотехнічних і ветеринарних заходів, направлених на поліпшення птиці

комплекс поєднання гібридних ліній і одержання потомства

комплекс заходів, що забезпечують виводимість молодняка

Л-1,  с.52

42. Визначте м’ясо-яєчні породи курей:

полтавська глиняста, род-айленд червоний, адлерська срібляста +

нова англійська, орловська, плімутрок

корніш, білий леггорн, бельгійська

орловська, бельгійська, плімутрок

Л-1, с.66

43. Породи качок поділяють: 

яєчні, м’ясо-яєчні, спортивні

м’ясні комбіновані, декоративні

м’ясні, м’ясо-яєчні, яєчні та декоративні +

яєчні, декоративні, спортивні, м’ясні

Л-1, с.73

44. Визначте м’ясні породи качок:

пекінська +

хакі-кембел, шипун

українська глиняста, українська біла

українська глиняста, шипун

Л-1, с.73–75

45. Визначте  м’ясо-яєчні породи качок:

індійські бігуни, мускусні, українська біла, українська сіра

муларди, індокачки, хакі-кембел, українська глиняста

шипун, муларди, індійські бігуни, українська сіра

українська біла, українська сіра, українська глиняста, чорна білогруда +

Л-1, с.76

46. Назвіть середні породи гусей:

китайська та кубанська сіра

тулузька, емденська, кубанська сіра

роменська, велика біла та сіра, рейнська, італійська біла, ліндовська, ландська +

рейнська, емденська, китайська, кубанська

Л-1, с.72

47. Порода індиків, яка використовується для виробництва м’яса:

чорна тихорєцька

срібляста

біла широкогруда +

червона широкогруда

Л-1, с.70

48. Мулардів одержують в результаті:

схрещування порід

чистопородного розведення

гібридизації +

схрещування ліній

Л-1, с.78

49. Мулардів одержують в результаті парування:

мускусних качок і пекінських селезнів

пекінських качок і мусксних качурів +

глинястих качок і мускусних качурів

мускусних качок і пекінських качурів

Л-1, с. 78

50. Найбільш поширені кроси курей, від яких одержують яйця з коричневою шкарлупою:

«Хайсекс білий», «Хай-Лайн білий», «Ламан класік»

«Кобб-500», «Росс-308», «Ламан м’ясний»

«Хайсекс коричневий», «Баванс золотий», «Хай-Лайн коричневий», «Іза коричневий» +

«Хай-Лайн коричневий», «Ламан класік» « Росс- 308»

Л-1, с.57

51. Найбільш високої несучості самки страусів досягають у віці, років:

2–3

5–7 +

3–4

2,5–4

Л-1, с.81

52. Яєчні породи перепелів:

фараон та американська альбіносна

золотиста, смокінгові, фараон

естонська, англійська червона, золотиста, американська альбіносна

японська, естонська, англійська біла та чорна +

Л-1, с.79

53. Тривалість інкубації яєць страусів становить:

39–42 доби  +

30–32 доби

32–37 діб

28–35 діб

Л-1, с.81

54. Основне завдання селекційно-генетичних центрів:

схрещування ліній певного кросу

збереження і поліпшення цінних якостей порід, ліній і кросів

розробка нових та удосконалення методів створення порід, ліній і кросів +

забезпечення добовим молодняком господарств і населення

Л-1, с.86

55. Селекційне стадо – це:

головна частина стада племінного заводу +

група птиці, яку оцінюють за якістю потомства

найцінніша відібрана птиця  по походженню, фенотипу

птиця, відібрана від курей гніздової селекції за фенотипом

Л-1, с.89

56. Типи племінних птахівницьких господарств:

селекційно-генетичні центри, племінні заводи, репродуктори І–ІІ-го порядків, інкубаційні станції та цехи, випробувальні станції +

репродуктори ІІ-го порядку, селекційне ядро, товарне стадо

племінні птахівничі заводи, група резерву, селекційне ядро

селекційне ядро, репродуктори І-го порядку, товарні господарства

Л-1, с.86-88

57. Селекційне стадо птиці поділяють на:

селекційне ядро, множник ліній

селекційне ядро, множник ліній, контрольно-випробну групу

селекційне ядро, групу, яку оцінюють за якістю потомства контрольно-випробну групу +

селекційне ядро, групу вільного парування, групу резерву

Л-1, с.89

58. Способи мічення птиці:

вищипами, надрізанням шкіри між пальцями ніг

татуюванням, біркуванням, криломітками, ножними кільцями

криломітками, ножними кільцями, кольоровими, безномерними кільцями, пробиванням отворів на складках шкіри між пальцями ніг   +

вищипами, татуюванням, криломітками, біркуванням, надрізанням шкіри між пальцями ніг

Л-1, с.95

59. Добовий молодняк курей мітять:

криломітками або селекційними  кільцями +

ножними кільцями

кольоровими ножними кільцями

бірками

Л-1, с.95–96

60. При бонітуванні курей враховують:

несучість, масу яєць, вивід курчат, стійкість до захворювань

несучість, масу яєць, вивід курчат, збереженість, живу масу +

несучість, масу яєць, збереженість, породність

несучість, масу яєць, вивід курчат, збереження, породність

Л-1, с.104

61. Птицю не бонітують, коли вона поставлена на карантин:

через незаразні захворювання

через захворювання, які пов’язані з нестачею вітамінів

через заразні захворювання +

через низьку продуктивність

Л-1, с.104

62. Для отримання високопродуктивної птиці промислового призначення проводять схрещування:

промислове +

відтворне

заводське

ввідне

Л-1, с.120

63. Основними методами  селекції у птахівництві є:

схрещування

добір, підбір +

добір за фенотипом

промислове схрещування

Л-1, с.109–111

64. Розрізняють добір у птахівництві за:

якістю потомства

однорідний, різнорідний

генотипом, фенотипом +

продуктивністю

Л-1, с.109

65. Добір за генотипом птиці проводять:

відтворювальною здатністю, походженням

несучістю, живою масою, масою яєць

продуктивністю

за результатами оцінки, родоводом, якістю потомства, сибсами і напівсибсами  +

Л-1, с.109

66. Добір за фенотипом птиці:

оцінка птиці за якістю потомства

оцінка та добір птиці за селекційними ознаками без урахування походження та ступеня спорідненості  +

оцінка за кількісними ознаками

відтворювальною здатністю

Л-1,с.110

67. У репродукторах першого порядку проводять таку селекційно-племінну роботу:

поглиблену селекцію вихідних ліній птиці

схрещування птиці батьківських форм +

поглиблену селекцію батьківських форм

схрещування птиці вихідних ліній

Л-1, с.86

68. Підбір птиці є:

родинний, індивідуальний

гетерозисний, масовий

родинний, масовий

гомогенний та гетерогенний +

Л-1, с.110–111

69. У племінній роботі з птицею використовують такі методи селекції:

масова, родинна, комбінована +

індивідуальна, групова

послідовна, масова, комібнована

індивідуальна, послідовна

Л-1, с.113

70. Криломітки під час мічення молодняку ставлять на:

праве крило +

ліве крило

праву ногу

ліву ногу

Л-1, с.96

71. У репродукторах ІІ-го порядку проводять таку селекційно-племінну роботу:

поглиблену селекцію вихідних ліній

схрещування птиці прабатьківських форм +

схрещування птиці батьківських форм

схрещування птиці вихідних ліній

Л-1, с.86

72. Генеалогічні лінії – це:

потомство, яке походить від спільних предків +

у потомстві проявляється явище гетерозису

створюються схрещуванням простих ліній і розведенням потомків “у собі”

гібридне потомство має добру схожість із родоначальником ліній

Л-1, с.117

73. У птахівництві використовують гібридизацію:

міжвидову і міжлінійну  +

масову, індивідуальну

заводську, промислову

заводську, індивідуальну

Л-1, с.122

74. Збір яєць для інкубації під час формування партії не повинен перевищувати, діб, враховуючи день знесення для:

курей, цесарок, качок – 8, індичок – 10, гусей, перепілок – 12

курей, цесарок, качок – 7, індичок – 9, гусей¸перепілок – 11

курей, цесарок, качок – 6, індичок – 8, гусей¸перепілок – 10

курей, цесарок, качок – 5, індичок – 7, гусей¸перепілок – 9 +

Л-1, с.135

75. Інкубаційні яйця повинні бути:

неправильної форми, з насічкою, відповідної маси 

двожовткові, забруднені, правильної форми

з насічкою, двожовткові, відповідною масою, гладенькою шкаралупою

правильної форми, чисті, з гладенькою шкаралупою, відповідною масою +

Л-1, с.135

76. Для інкубації яєць курей яєчних порід використовують яйця масою, г:

45–50

50–67 +

50–70

35–45

Л-1, с.139

77. За тривалого зберігання інкубаційних яєць використовують:

охолодження

промивання

підігрів +

охолодження, промивання

Л-1, с.137

78. Найпоширенішим методом дезінфекції яєць є  їх обробка:

формаліном

сірчаною кислотою

промивання водою

парою формальдегіду +

Л-1, с.137

79. Для дезінфекції курячих яєць парою формальдегіду на 1м³ камери використовують:

20 г перманганату калію, 30 мл  40% формаліну, 20 мл води +

15 г перманганату калію, 15 мл  40% формаліну, 10 мл води

10 г перманганату калію, 25 мл  40% формаліну, 25 мл води

5 г перманганату калію, 10 мл  40% формаліну, 5 мл води

Л-1, с.137

80. Приміщення, в якому розміщене технологічне обладнання для одер­жання добового молодняку птиці називають:

цех вирощування молодняку

інкубаційна камера

інкубаторій  +

цех дорослої птиці

Л-1, с.144–147

81. За нормальних умов зберігання курячих і індичих яєць протягом 6 діб, качиних, цесариних – 8, гусячих-10, виводимість:

знижується на 15–20%

знижується на 20–25%

знижується на 30–35%

майже не змінюється +

Л-1, с.136

82. Оптимальна температура і вологість повітря при інкубації яєць:

36,8–37 ⁰С,  40–65%

37–38 ⁰С, 40–60%   +

38–39 ⁰С,  48–62%

39–40 ⁰С, 50–85%

Л-1, с.148–149

83.  Режим інкубації – це сукупність умов:

необхідних для утробного розвитку птиці

необхідних для нормального ембріонального розвитку птиці +

необхідних для забезпечення санітарного стану при інкубації

необхідних для належного ветеринарного стану при інкубації

Л-1,  с.148

84. Для інкубації яєць індиків середніх і важких кросів використовують яйця масою, г:

45–50, 50–60

50–55, 60–65

60–70, 70–100 +

70–100, 60–90

Л-1, с.140

85. В інкубаційних шафах інкубатора «Універсал-55» можна розмістити яєць, шт.:

15000

30000

45000

48000 +

Л-1, с.134

86. Тривалість інкубації яєць птиці, діб:

кури – 21, качки – 28, гуси – 31, перепели – 18, страуси – 39–42 +

кури – 15, качки – 20, гуси – 25, перепели – 10, страуси – 30–40

кури – 25, качки – 32, гуси – 41, перепели – 22, страуси – 49–52

кури – 285, качки – 21, гуси – 35, перепели – 22, страуси – 48

Л-1, с.163

87. До контролю за розвитком ембріонів належать:

добір яєць для інкубації

просвічування яєць на овоскопі  +

контроль за ростом і розвитком молодняку птиці

контроль за втратою маси яєць до закладки в інкубатор

Л-1. с.159

88. Термін просвічування курячих яєць яєчного напрямку продуктив­ності у процесі інкубації, діб:

перше   друге      третє

5,0         8,0           17,0

5,5         9,5           17,5

6,5        10,5          18,0 +

8,0        10,0          19,0

Л-1, с.159

89. Вивід молодняку птиці – це відношення:

кількості закладених яєць до кількості виведеного молодняку, виражене у відсотках

кількості запліднених яєць до кількості закладених, виражене у відсотках

кількості закладених яєць до запліднених, виражене у відсотках

кількості виведеного здорового молодняку до кількості закладених яєць, виражене у відсотках  +

Л-1, с.163

90. Виводимість яєць – це відношення:

кількості запліднених яєць до кількості виведеного молодняку, виражене у відсотках

кількості виведеного здорового молодняку до кількості запліднених яєць, виражене у відсотках  +

кількості закладених яєць до кількості запліднених, виражене у відсотках

кількості запліднених яєць до кількості закладених, виражене у відсотках

Л-1, с.163

91. Заплідненість яєць – це відношення:

кількості запліднених яєць до кількості закладених, виражене у відсотках +

кількості закладених яєць до кількості запліднених, виражене у відсотках

кількості виведеного здорового молодняку до кількості закладених яєць, виражене у відсотках

кількості закладених яєць до кількості виведеного здорового молодняку

Л-1, с.163

92. “Кров’яні кільця” – це яйця з ембріонами, які загинули:

в період першого перегляду

перед перекладанням яєць на вивід

на останніх стадіях розвитку

в період обростання жовтка бласто­дермою  +

Л-1, с.164

93. “Завмерлі” яйця – це:

зародки, які загинули на останніх стадіях розвитку

яйця, які мали велику масу

яйця з ембріонами, які загинули  після першого перегляду і перед перекладанням яєць на вивід +

яйця з зародками, які загинули в період обростання жовтка бластодермою

Л-1,с.164

94. “Задохликами” називають зародки,  які загинули:

на останніх стадіях розвитку +

після першого перегляду

перед закладанням яєць на вихід

в період обростання жовтка бластодермою

Л-1, с.164

95. При оцінці молодняк птиці розподіляють на:

якісний, неякісний, задовільний

недорозвинений, розвинений

недорозвинений, задовільний

кондиційний, некондиційний +

Л-1, с.165

96. Молодняк кондиційний – це:

малорухливий, погано реагує на звук, не стійкий на ногах, живіт збільшений

придатний до вирощування, швидко реагує на звук, має різні вади

рухливий, швидко реагує на звук, стійкий на ногах, живіт м’який +

малорухливий, стійкий на ногах, не достатньо реагує на звук, очі блискучі

Л-1, с. 165

97. Жива маса кондиційних курчат, г:

43–50

32–35  +

46–50

93–100

Л-1, с.166

98. Методи нормування годівлі птиці:

на 100 г кормової суміші і на голову за добу  +

за кормовими одиницями і перетравним протеїном

за обмінною енергією і сирим протеїном

за обмінною енергією і комплексом вітамінів

Л-1, с. 169

99. Потреба птиці у поживних речовинах залежить від:

фізіологічного стану птиці

виду, живої маси, віку, породи, кросу, статі, продуктивності, умов і способів утримання +

тільки умов і способів утримання

кількості поживних речовин в 1 кг корму

Л-4, с.187

100. Порушення енергопротеїнового відношення призводить:

зменшує споживання корму та сприяє відкладенню жиру в ораганізмі

зниження несучості та збільшення живої маси птиці

зниження продуктивності та збільшення витрат корму на одиницю продукції +

зниження продуктивності та підвищення відсотку виводу молодняку

Л-1, с.171

101. У птахівництві застосовують такі типи годівлі:

мішаний, вологий

концентратний, напівконцентратний

концентратний, мішаний

сухий, комбінований +

Л-1, с.200

102. Найкраще перетравлюють клітковину серед сільськогосподарської птиці:

гуси +

цесарки

кури

індики

Л-1, с.172

103. Роль антиоксидантів у комбікормах:

стимулюють ріст або активність мікрофлори кишечника

гальмують або припиняють реакцію окислення  +

лікувальна дія

пригнічують розмноження мікроорганізмів

Л-1, с. 199

104. Норми витрати води для напування різних видів птиці, л/гол./ за добу:

кури – 0,20, індики – 0,25, качки – 1,30, гуси – 1,10

кури – 0,25, індики – 0,40, качки – 1,60, гуси – 1,40 +

кури – 0,22, індики – 0,30, качки – 1,40, гуси – 1,20

кури – 0,15, індики – 0,35, качки – 1,50, гуси – 1,30

Л-1, с.201

105. Які корми складають основу комбікормів?

дріжджі

мінеральні корми

макуха і корми тваринного походження

зернові корми  +

Л-1, с.202

106. Норми згодовування комбікормів для курей; г/гол./за добу:

140–150

280–500

150–160

115–130    +

Л-1, с.203

107. У птахівництві розрізняють такі системи утримання птиці:

на планчастій підлозі

безвигульне

вигульне, безвигульне

інтенсивну, напівінтенсивну, екстенсивну +

Л-3, с.267

108. Основна продукція промислових птахівничих господарств:

яйця, м’ясо +

перо, пух, яйця

жир, яйця, пір’я

яйця, пір’я, жир

Л-1, с.6–7

109. Розмістіть цехи відповідно до технологічної схеми виробництва харчових яєць:

цех батьківського стада, інкубації, виробництва харчових яєць, цех вирощування ремонтного молодняку

цех батьківського стада, інкубації, вирощування ремонтного молодняку, виробництва харчових яєць +

цех батьківського стада, вирощування ремонтного молодняку, інкубації, виробництва харчових яєць

інкубації, цех батьківського стада, цех виробництва харчових яєць, цех вирощування ремонтного молодняку

Л-1, с.206

110. Статеве співвідношення курок і півнів  несучих порід при природному паруванні:

1:10 +

1:8

1:5

1,3–4

Л-1, с.212

111. Назвіть способи вирощування ремонтного молодняку птиці:

у кліткових батареях, на підлозі та комбінований  +

під брудерами, на підстилці

на підстилці в ізольованих секціях

під брудерами, в кліткових батареях КБН-1, в ізольованих секціях

Л-1, с.218

112. Примусове линяння курей викликають:

обмеженням птиці у кормі, воді і зміною світлового режиму +

обмеженням птиці у вільному русі і кормах

підвищенням температури і вологості у приміщенні

порушенням світлового і газового режиму у приміщенні

Л-1, с.216

113. З якою метою застосовують примусове линяння курей?

збереження здоров’я і продовження використання птиці

підвищення продуктивності і продовження використання птиці +

для збільшення живої маси і маси яєць

всі відповіді правильні

Л-1, с.217

114. З якою метою молодняку і дорослій птиці згодовують пісок і гравій:

для кращого перетирання корму в мускульному шлунку +

для підвищення поживної цінності комбікорму

збільшення маси комбікорму

кращого засвоєння корму в організмі птиці

Л-1, с.195

115. Температура повітря при вирощуванні курчат яєчних курей у перші  4 дні повинна становити:

35–28⁰С    +

24–26⁰С

22–24⁰С

20–22⁰С

Л-1, с.223

116. При  вирощуванні ремонтного молодняку птиці збільшення світло­вого дня:

стимулює статеве дозрівання, викликає ранню яйцекладку +

затримує ріст молодняку, перевитрата кормів

затримує статеве дозрівання та яйцекладку

призводить до збудження птиці, перевитрати кормів

Л-1, с.226

117. До харчових відносять яйця:

качок, гусей

індиків, голубів

цесарок, індиків

курей, перепелів +

Л-1, с.206–208

118. Канібалізм –  це:

поїдання молодняку

відбивання слабших від корму

розкльовування молодняку   +

розкльовування яєць

Л-1, с.229

119. З метою запобігання канібалізму застосовують:

дебікування +

інкубацію

біологічний контроль

просвічування

Л-1, с.229

120. Дебікування – це:

підрізування шкіри на ногах

обрізання дзьоба +

обрізання гребеня

обрізання хвоста

Л-1, с.229

121. Курячі яйця до початку інкубації бажано зберігати:

тупим кінцем вниз

гострим кінцем вниз +

поперек (лежачи)

немає різниці

Л-1, с.135

122. Температура повітря і вологість у приміщенні для промислових курей-несучок повинні становити:

14–16 ⁰С  і 40–50%

20–21 ⁰С  і 65–80%

16–18 ⁰С і 60–70%  +

20–22 ⁰С і 60–70%

Л-1, с. 232

123. Курячі харчові яйця залежно від строків зберігання та якості розділяють на:

товарні, реалізаційні, кондиційні

дієтичні, столові +

товарні, харчові

кондиційні, столові, харчові

Л-1, с.339

124. До дієтичних яєць відносять яйця, що:

зберігалися у холодильнику 30 діб

надійшли до споживача не пізніше 15 діб

надійшли до споживача не пізніше 10 діб

зберігаються не більше 7 діб, не враховуючи дня знесення +

Л-1, с.339

125. До столових  яєць відносяться:

яйця, строк  зберігання яких не перевищує 25 діб з дня сортування +

надійшли до споживача не пізніше як за 5 діб

зберігалися у холодильнику 150 діб

яйця, строк  зберігання яких не перевищує 30 діб з дня сортування

Л-1, с.340

126. Період доби, коли проводять контрольне зважування птиці:

через 4–6 год після годівлі

зранку після годівлі і напування

зранку до годівлі +

немає різниці, в який період доби

Л-1, с.44

127. Основні цехи бройлерного виробництва:

батьківського стада, промислового виробництва харчових яєць

інкубації, вирощування курчат яєчного напрямку, забійний

батьківського стада, інкубації, вирощування ремонтного молодняку, вирощування бройлерів, забійний +

прабатьківського стада,  інкубації, промислового виробництва харчових яєць, вирощування бройлерів

Л-1, с.243

128. Основні способи вирощування ремонтного молодняку птиці батьківського і прабатьківського стада:

на глибокій підстилці, комбінованій підлозі, у  кліткових батареях  +

вирощування на сітчастій підлозі

на легкій підстилці, сітчастій підлозі

під брудерами, легкій підстилці, кліткових батареях

Л-1, с.251

129. Температура у пташнику в перший тиждень вирощування бройлерів становить:

26–24

22–20

33–28 +

30–26

Л-1, с.267

130. Курчат-бройлерів забивають на м’ясо при досягненні  живої маси:  

1,5–1,7 кг

3,1–3,6 кг

1,5–2,0 кг

2,1–2,6 кг +

Л-1, с.268

131. М’ясо якої птиці є дієтичним:

гусей, цесарок

качок, перепелів

цесарок, качок

індиків, курей +

Л-1, с.332–333

132. Витрати корму на 1 кг приросту курчат-бройлерів  становлять, кг:

1,6–1,97 +

0,5–0,8

2,1–2,8

0,8–1,4

Л-1, с.269

133. Для примусової відгодівлі та отримання жирної гусячої печінки молодняк відбирають у віці, тижнів:

11–12 +

4–5

17–19

5–10

Л-1, с.295

134. Продукція, яку одержують при переробці яєць:

яєчні брикети, яєчне борошно

шкаралупа, яєчне борошно, заморожена яєчна маса

яєчне борошно, шкаралупа

яєчний порошок, меланж +

Л-1, с.341

135.Зовнішні форми і ознаки будови тіла птиці – це:

 інтер’єр

 конституція

 екстер’єр +

 індекси будови тіла

Л-1, с.17

136 Першими серед господарської птиці були одомашнені :

гуси +

кури

качки

індики

Л-1, с.12

137.           Назвіть індекси будови тіла птиці:

масивність, широкотілість, укороченість нижньої частини тулуба, ейрисомія, довгоногість, збитість +

співвідношення довжини тулуба до ширини таза

інтер’єр, екстер’єр, конституція

співвідношення маси тіла до довжини тулуба

Л-1, с.24

138.           Яєчну продуктивність птиці визначають за:

кількістю  знесених яєць та їх масою +

екстер’єром

конституцією

інтер’єром

Л-1, с.43

139.           М’ясну продуктивність птиці оцінюють за:

м’ясними якостями, масою непатраної тушки

живою масою, швидкістю росту, типом будови тіла, відтворювальною здатністю (несучістю птиці батьківського стада), м’ясними  якостями,  оплатою корму +            

масою патраної тушки, типом будови тіла

відтворювальною здатністю, масою патраної і непатраної тушки

Л-1, с.44

140.           М’ясні якості птиці – це:

 індекси будови тіла птиці, маса патраної тушки

маса непатраної, напівпатраної,  патраної птиці, вихід їстівних частин, маса грудних м’язів +

відтворювальна здатність, маса напівпатраної тушки

індекси будови тіла птиці, вихід їстівних частин

Л-1, с.44

141.           Назвіть хімічний склад м’яса курей, %:

Вода   Білок Жир           Зола

67,1             19,0           13,0           1,0 +

60,3             19,9           13,3           1,2

59,0             19,9           13,1           1,0

59,8             19,7           13,0           1,1

Л-1, с.44

142.           Назвіть хімічний склад м’яса гусей, %:

Вода   Білок Жир           Зола

52,9             16,8           29,8           0,6 +

50,1             16,0           28,9           0,5

49,9             16,0           28,7           0,4

48,9             15,9           28,6           0,3

Л-1, с.44

143.           Тушки птиці поділяють на:

тушки, в яких видалений кишечник

напівпатрані, патрані з комплектом потрохів та шиєю +

тушки, в яких видалені голова, наповнене воло

тушки без голови, крил, шиї

Л-1, с.333

144.           Напівпатрані тушки – це:

тушки, у яких видалений кишечник з клоакою, наповнене воло, яйцепровід (у жіночих особин) +

тушки, у яких видалені внутрішні органи

тушки, у яких видалені ноги до заплесневого суглоба, крила

тушки без голови, крил, шиї

Л-1, с.333

145.           Штучне виведення молодняку з яєць птиці називається:

 інкубаційна станція

 інкубаторій

 інкубація +

 гібридизація

Л-3, с.135

146.           Племінна робота у птахівництві – це:

 поліпшення умов годівлі та утримання

 комплекс зоотехнічних заходів і методів, що направлені на вдосконалення стад і створення нових порід, ліній, кросів +

 збільшення чисельності поголів’я птиці

 комплекс ветеринарних заходів

Л-1,с.86

147.           Відповідно до спеціалізації комплектують такі стада птиці:

плідників, несучок

молодняк птиці до 10-місячного віку

переярки, батьківські лінії

селекційні, прабатьківські, батьківські, множники ліній +

Л-3, с.11

148.           Пір’я птиці захищає організм від:

перегрівання

надлишку ваги

переохолодження +

надлишку вологи

Л-3, с.11

149.           Щорічна зміна оперення у птиці – це:

линяння +                                           

зміна кольору пір’я

втрата живої маси

випадання рульового пір’я

Л-3, с.12

150.           Тривалість примусового линяння у курей, днів:

10–15

15–20

20–30

35–55 +

Л-3, с.13

151.           Природне линяння курей триває, днів:

 120–150 +

 100–110

 115–120

 90–100

Л-3, с.19

152.           Розвиток передньої частини тулуба характеризує індекс:

широкотілості

масивності

ейрисомії +

збитості

Л-3, с.20

153.           Кількість зубів у птиці:

відсутні +

22

26

28

Л-3, с.20

154.           Їжа у птиці подрібнюється у:

залозистому шлунку

м’язевому шлунку +

стравоході

кишечнику

Л-3, с.20

155.           Кількість ударів серця за хвилину у курей:

300–330 +

150–200

200–220

250–280

Л-3, с.22

156.           Яйце вкривається шкарлупою у:

матці +

яєчнику

тонкому кишечнику

м’язевому шлунку

Л-3, с.28

157.           Домашні кури походять від:

степових курей

банківських курей +

азіатських курей

китайських курей

Л-3, с.33

158. Нормальна температура тіла курей:

40,5–42 ⁰С +

36–37 ⁰С

32–34 ⁰С

30–35 ⁰С

Л-3, с.37

159. Продовження світлового дня підвищує у птиці:

температуру тіла

масу тіла

масу яйця

несучість +

Л-3, с.61

160. Співвідношення складових частин  яєць курей, %:

Білок       Жовток   Шкарлупа

55–57      30–32      10–12 +

35–40      20–25      4–5

40–50      25–28      5–9

50–60      29–30      3–7

Л-1, с.32

161. Повітряна камера в щойно знесеного яйця:

відсутня +

збільшена

малих розмірів

темного кольору

Л-1, с.38

162. Технологія виробництва гусячої печінки включає: 

вирощування ремонтного молодняку, відгодівля дорослих гусей

вирощування молодняку, підготовчий період, відгодівельний період +

відгодівля дорослих гусей

підготовчий період, вирощування ремонтного молодняку

Л-3, с.61

163. На примусову відгодівлю для виробництва жирної печінки ставлять гусей живою масою, кг: 

не менше 4 +        

2,5

3

3,5

Л-3, с.61

164. Відгодівлю страусів починають у віці, тижнів:

3

6 +

5

10

Л-1, с.325

Література

1. Бородай В.П.,Сахацький М.І та ін. Технологія виробництва продукції птахівництва. – Вінниця : Нова Книга, 2006. – 360 с.

2. Бесулін  В.І. та ін. Птахівництво і технологія виробництва яєць та м’яса птиці. – Біла Церква, 2003. – 448 с.

3. Острівний І.М. Птахівництво. – Київ : Вища школа, 1981.

4. Бомко В.С., С.П. Бабенко. – Вінниця : Нова Книга, 2001. – 240 с.